Мученики Адріан і Наталія
  • Суб, 09/08/2012 - 13:03

Святі Адріан і Наталія (пам'ять 26 серпня/8 вересня н. ст.) одружилися молодими, за один рік до страждань. Вони жили в Никомидії Вифінскій при імператорові Максиміані (305-311).
Почавши гоніння, імператор обіцяв нагороди тим, хто буде знаходити християн і приводитиме їх на суд. Почалися доноси, після яких були узяті 23 християнина, що ховалися в печері біля Никомидії. Їх мучили, змушували поклонитись ідолам, а потім привели в судову палату для запису їх імен і взяття свідчень. Начальник судової палати Адріан, спостерігаючи з якою мужністю переносять люди страждання за віру, як твердо і безстрашно сповідують Христа, запитав: «Якої нагороди чекаєте ви від свого Бога за муки»? Мученики відповідали: «Такої нагороди, якої ми не можемо описати, а розум твій не може осягнути».
Надихнувшись, святий Адріан сказав писарям: «Запишіть і мене до них, оскільки і я християнин і з радістю помру за Христа Бога». Писарі донесли про це імператорові, який покликав Адріана і запитав : «Невже ти збожеволів і хочеш загинути? Піди, викресли своє ім'я із списків і принеси жертву богам, просячи у них вибачення». Святий відповідав: «Я не збожеволів, а звернувся до здорового розуму».
Тоді Максиміан наказав посадити Адріана в темницю. Його дружина, свята Наталія, дізнавшись, що чоловік страждає за Христа, зраділа, тому що сама була таємною християнкою. Вона поспішила в темницю і зміцнювала чоловіка, кажучи: «Блаженний ти, пане мій, що увірував в Христа, ти придбав великий скарб. Не жалій нічого земного, ні краси, ні молодості (Адріану тоді було всього 28 років), ні багатства. Усе земне - порох і тління. Богові ж угодні тільки віра і добрі справи».
За порукою інших мучеників святого Адріана відпустили з темниці повідомити дружину про день страти. Свята Наталія подумала, що він відрікся від Христа і його відпустили на свободу, і не хотіла впускати його додому. Святий переконав дружину, що він не втік від мук, а прийшов сповістити її про день своєї смерті.
Святого Адріана жорстоко мучили. Імператор радив святому пожаліти себе і поклонитись богам, але мученик відповідав: «Нехай твої боги скажуть, яке благодіяння вони мені обіцяють, і тоді я вклонюся їм, а якщо вони не можуть говорити, то навіщо я їм кланятимуся»? Свята Наталія не переставала зміцнювати чоловіка. Вона просила його принести за неї першу молитву Богові, щоб її не змусили вийти заміж за язичника після його смерті. Мучитель наказав відбити святим руки і ноги на ковадлі. Свята Наталія, побоюючись, щоб чоловік, бачачи страждання інших мучеників, не завагався, просила мучителів почати страту з нього і сама допомагала класти його руки і ноги на ковадло. Тіла мучеників хотіли спалити, але піднялася сильна гроза, і піч згасла. Багато катів було убито блискавкою.
Свята Наталія узяла собі руку свого чоловіка і зберігала у будинку. Незабаром тисячиначальник армії просив у імператора дозволу одружуватися на святій Наталії, яка була молода і багата. Але вона сховалася у Візантії. Тут їй явився уві сні святий Адріан і сказав, що вона буде скоро упокоєна Господом. Безкровна мучениця, виснажена попередніми стражданнями, дійсно, незабаром померла.

Категорії: 

Схожі матеріали